Про школу

Дніпрянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів була відкрита у 1972 році. На сьогоднішній день у школі навчаються 327 учнів, працюють 30 учителів і педагогічних працівників. У нашій школі працюють такі гуртки і секції: «Евроклуб», «Вишиванка», «Юні друзі природи», «Легка атлетика», «Волейбол», «Авіамоделювання» інші. Ушколі проводяться традиційні свята, родинні свята, благодійні акції, виставки, конкурси.

Школа в своїй діяльності керується Конституцією України, чинним законодавством, законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад(зі змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету міністрів України від 22.01.2014 року № 28), Інструкцією про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл- інтернатів), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України № 389 від 19.06.2003 року, іншими нормативно-правовими актами, власним Статутом ( п.1.8. Статуту)

Навчальний заклад забезпечує відповідний рівень загальноосвітньої підготовки учнів згідно з вимогами Державного стандарту загальноосвітньої середньої освіти (п. 1.11. Статуту)

Дніпрянська школа – це великий і дружній дім, в якому живуть 373 учні, розумних і талановитих, ініціативних і творчіх, умілих і спортивних. Вони всі різні, але кожен з них по-своєму любить школу і прагне зробити її ще красивішою і кращою. Дніпрянська школа – це згуртований педагогічний колектив, який налічує 37 педагогів. Вчителі школи – професіонали своєї справи, небайдужі, чуйні до проблем дитини люди, завжди готові до діалогу. Дніпрянська школа – це зацікавлені, інергійні батьки, які готові завжди підтримати школу, бо знають, що вони довіряють вчителям найдорожче, що у них є – своїх дітей. Дніпрянська школа – це майстерня людяності і гуманності. Дніпрянська школа – це співтовариство вчителя і учня. Дніпрянська школа – це осередок розвитку громади.

І. Історія школи

Все має свій початок. Так і історія нашої школи починається з далекого 1890 року, коли у Дніпрянах (тоді Британах) була відкрита церковно-приходська школа. Знаходилась вона на вулиці Наддніпрянській (бо над Дніпром) біля церкви. Збудувало її земство. Школа була трьохкласна. Приміщення школи мало одну класну кімнату на 40-50 учнів і квартиру для вчителя. Перший набір у школу був здійснений у 1890 році після закінчення будівництва. Більшість учнів – хлопчики 9-10 років. Перших учнів було до 20 чоловік. Через рік школа мала вдвоє більше бажаючих навчатися. Були вже 1 і 2 класи. На третій рік були третьокласники. Заняття всіх учнів відбувалися в одній класній кімнаті. їх проводив один вчитель. Першим вчителем школи був Павловський Микола Іванович, який пропрацював в ній років 8. Школу щороку закінчувало 10-20 учнів, більшість з яких були хлопчики. В той час вважали, що наука дівчаткам не потрібна. Обов’язковим предметом у всіх класах був «Закон Божий», викладав який місцевий піп. Одним із учнів цієї школи був Назар Бичков, який і подарував унікальну фотографію з того часу. Можна сказати, що з цієї фотографії і починається історія школи.

У 1905 році була відкрита двокомплектна земська школа з чотирирічним строком навчання. В ній працювало 6 вчителів, навчалося 104 учні. На 1913 рік в Британах діяло 2 школи – початкова школа № 1 та Дніпрянська середня школа. У 1917 році, після революції, школи охоплювали навчанням всіх дітей, бажаючих учитися.

Slide Image
Slide Image
Slide Image

ІІ. Директор

ФЕДИНЯК РАЇСА МИХАЙЛІВНА

З чого починається школа? Ви не помилитеся, якщо скажете, що будь-яка школа починається з директора! Саме директор подібний режисерові, який створює спектакль, хоча сам не завжди з’являється на сцені. Його роль завжди швидше творча, ніж адміністративна. Його впевненість в успіху заряджає оптимізмом, змушує повірити в свої сили.

Дуже точно і влучно про вчителя сказав відомий письменник Симон Соловейчик: «Він – артист, але його слухачі і глядачі не аплодують йому. Він – скульптор, але його праці ніхто не бачить. Він – лікар, але пацієнти рідко дякують йому за лікування і далеко не завжди хочуть лікуватися. Де ж йому взяти сили для щоденного натхнення? Тільки в самому собі, тільки в свідомості величі своєї справи ». Ці слова якнайкраще характеризують директора нашої школи.

Mac

Людям із порушенням зору